ЛЬВІВ ВТРЕТЄ ПРИЙМАТИМЕ МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС МОЛОДИХ СКРИПАЛІВ, ЗАПОЧАТКОВАНИЙ ОЛЕГОМ КРИСОЮ (ІНТЕРВ’Ю)

 https://syla.news

  2019-10-17

“Уроки невичерпної української класичної музики для світу”, саме так називають Міжнародний конкурс скрипалів Олега Криси у Львові

З 2013-го, раз на три роки, у Львові відбувається Міжнародний конкурс молодих скрипалів, започаткований Олегом Васильовичем КРИСОЮ, всесвітньо відомим українським скрипалем, музичним педагогом, почесним професором Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка, Московської консерваторії, професора Eastman School of Music і Manhattan School of Music (США), почесним членом Японської струнної асоціації викладачів. 17-27 жовтня кращі концертні зали Львова (Львіська національна філармонія та Львіський будинок вчених) втретє прийматимуть молодих віртуозів планети, які виборюватимуть Гран-прі. Про значення для світу української культуртної спадщини, досвід і перспективи конкурсу та конкурсантів, наша розмова з Маестро.

– В одному з інтерв’ю, ще напередодні проведення І Конкурсу, Ви торкнулись теми неналежної підтримки в нашій державі української культури, зокрема класичної музичної культури. На Ваш погляд, щось змінилось за ці дев’ять років?

– Я достеменно не вивчав цього питання і тому не можу судити конкретно про загальний стан справ нині. Але з огляду на підготовку проведення ІІІ Міжнародного конкурсу хочу зазначити, що позитивні зрушення є.  Вперше ми отримали реальну допомогу від такої організації як Український культурний фонд у межах програми “Знакові події для української культури”. І це значний факт. Адже таке партнерство свідчить про зростаючий рівень інтересу в Україні до підтримки та розвитку саме української класичної музики, молодих талантів, їхніх педагогів і наставників. Я б назвав це своєрідною інвестицією в утвердження української культурної спадщини у світі. Більш того, ще один факт, що такі солідні фірми, як “Світоч”, “Ензим” та інші вже втретє поспіль виступають спонсорами та партнерами Конкурсу, теж є красномовним підтвердженням того, що як і в Європі та США, так і в Україні з’явились небайдужі люди та постійні команди, які виділяють кошти на розвиток культури, піклуються майбутнім національних культурних та духовних цінностей. Хоча в цьому плані мене дивує один парадокс: всі меценати в Україні чомусь обкладаються додатковими податками, натомість на Заході фінансову благочинну допомогу списують з податків.

– Так, це дійсно парадоксальна ситуація, коли держава сама не може виділити достатньо коштів на культуру і ще й змушує благодійників платити податки з наданих сум.

– До речі, в Сполучених Штатах уряд теж не фінансує культуру на “всі сто”. Так, є федеральні кошти, але вони незначні. Зате чинним законодавством заохочується спонсорство. Бути спонсором культурно-мистецьких заходів та молодих талантів – у всьому світі це почесно і престижно. Чому б так не зробити в Україні? Можливо це питання розгляне новий Парламент України. Це був би справжній прорив у розвитку нашої національної культури.

– Але погодьтесь, що підтримати молоду талановиту людину, в даному випадку скрипаля, тут у нас в країні це одна річ. Зовсім інша – організація навчання за кордоном у провідних школах під керівництвом знаних педагогів, різноманітні турне та участь у міжнародних конкурсах, можливість виступів на відомих сценах світу, а відтак визнання і слава. Це ж промоція не лише віртуозного музиканта, але й України, як країни з величезним надбанням музичної класики (композиторів, виконавців) і минувшини, і сьогодення…

– Відповідь на це питання я розіб’ю на кілька частин.

Перше: щоб направити молодого музиканта на навчання за кордон, він має здобути високий рівень освіти тут в Україні. Тобто вкладати в талант потрібно з дитинства.

Друге: навчання у кращих школах світу потребує певних фінансових затрат. Для опіки таких студентів ми створили Благодійний фонд імені Лятошинського у Рочестері та Благодійний фонд Олега Криси у Львові. Ясно, що можливості у нас не безкінечні. Але ми робимо все від нас залежне, аби якомого більше молодих українських віртуозів пізнавали світ, а світ пізнавав їх, як віртуозів. Тобто необхідна підтримка і на державному рівні і меценатська.

Третє: для того, щоб просувати обдаровану молодь за кордоном, потрібно розвивати менеджмент в українській класичній музиці. Вибачайте за тавтологію, без сучасного фахового менеджменту просто не можливо розвиватись і рухатись вперед. Ми маємо хороших естрадних продюсерів, але дуже і дуже мало у світі класичної української музики.На жаль в Україні таких фахівців не готують. Хоча в цілому світі це вигідна і прибуткова справа.

Навчання за кордоном потрібне не лише молоди класичним музикантам, а й і їхнім менеджерам.

Як бачите все взаємопов’язано. Без першого кроку не може бути наступного. 

– А Ви особисто не намагались робити певні кроки в цьому напрямку?

– Якщо чесно, то нині мене називають більше менеджером, аніж музикантом. Я бачу цю прогалину, і завдяки тому, що мене знають у світі як українського скрипаля, намагаюсь її ліквідувати, займаюсь промоцією нашої талановитої молоді. Так, у мене величезні зв’язки у світі музики, але ще раз наголошу – кожною справою повинен займатись фахівець.

Ми з сином Тарасом не раз обговорювали це питання, є певні задуми і напрацювання, але наразі розкривати усіх планів не можу. Всьому свій час. Завершуючи відповідь на ваше попереднє запитання, наголошу на головному. Конкурс скрипалів Олега Криси власне і був започаткований саме у Львові, аби молоді українські скрипалі мали можливість набувати досвід участі у міжнародних конкурсах тут в Україні, без залучення великих коштів, яких потребують виїзди за кордон. Окрім того, для них це величезна школа, оскільки усі претенденти проходять суворий та жорсткий попередній відбір і прослуховування, то до участі у попередніх турах допускаються лише ті, які володіють неабиякою виконавською майстерністю. Тож наші хлопці і дівчата мають змогу не лише змагатись з ровесниками зі всього світу, а й наживо вивчати їхню манеру гри та опановувати секрети володіння інструментом. Відповідно, демонструвати свою майстерність.

Наступне, львівський конкурс це безпосередня промоція української класичної музики. Кожен учасник повинен виконати певні твори українських авторів. Переконаний, що в подальшому зарубіжні виконавці включать їх до своїх концертних програм.

А родзинкою цьогорічного фіналу стане виконання претендентами на перемогу Концерту для скрипки з оркестром №5 видатного українського композитора Євгена Станковича, який він написав у 2017 році. Цей твір ще має назву “Питання без відповіді”. Думаю, що саме майстерність його виконання і дасть відповідь, хто ж стане володарем Гран-прі.

– Тож тепер – про склад учасників Конурсу і журі.

– Зі складом учасників можна ознайомитись на сторінці Конкурсу у фейсбуці і на офіційному сайті. Скажу лишень, що кваліфікаційній комісії та оргкомітету доводилось по кілька разів прослуховувати надіслані матеріали, аби з 60 поданих заявок відібрати претендентів на участь у Конкурсі. Досить сильні і потужні скрипалі. Не хочу ображати учасників перших двох змагань, але рівень виконавської майстерності молодих музикантів значно зріс. Що й не дивно, адже все на світі повинно прогресувати, аби розвиватись.

Тому після незалежного оцінювання до І туру допущено 39 учасників, які представляють 19 країн світу.

Що  тосується членів журі, то у нас склалась традиція оприлюднювати імена напередодні відкриття Конкурсу. Тож не будемо її порушувати і витримаємо інтригу. Єдине, що можу сказати, це те, що ареопаг буде дуже представницьким і неупередженим.

До речі, одна з унікальностей Конкурсу полягає саме в системі оцінювання конкурсантів. Процедура голосування сувора і таємна. У бюлетенях зі спеціальним захистом кожним членом журі виставляються оцінки — бали від 0 до 18, після чого за спеціальною формулою виводиться середній бал учасникові конкурсу. Жоден член журі не знає, який бал поставив інший. Всі подальші процедури (підрахунок балів, тощо) проводяться оргкомітетом Конкурсу в присутності спеціально залученої незалежної аудиторської компанії, що робить оцінювання безпрецедентно чесним. 

І ще один нюанс, член журі не має права брати участь в оцінюванні конкурсанта, якщо той є його учнем, або перебуває у родинних стосунках.

Глибоко переконаний, що і цього разу перемога дістанеться найталановитішим. Тому щиро запрошую львів’ян та гостей міста 17-27 жовтня стати свідками справжнього свята класичної скрипкової музики. До складу журі увійшли всесвітньовідомі педагоги і музиканти, маестро Олег Криса, США (голова журі), а також Володимир Заранський, Україна (віце-голова журі), Пяйвют Меллер, Фінляндія (член журі), Едвард Зєнковскі, Польща (член журі), Клара Цернат, Франція/Румунія (член журі), Сангі (Санія) Чонг, Південна Корея (член журі), Елізабет Кропфіч, Австрія (член журі).

Володимир Палига для Syla.News

 


TwitterLinkedInDigg
We use our own or third party cookies to improve your web browsing experience. If you continue to browse we consider that you accept their use.  Accept  More information