Львів музичний

Перша письмова згадка про Львів датована 1256 роком, тобто історія Львова налічує вже понад 750 років. Місто, що було засноване на перетині вигідних торговельних шляхів, розвивалося і розцвітало, ставши одним із головних центрів середньовічної Європи. Протягом своєї історії, перебуваючи під владою таких європейських країн як Польща, Австро-Угорщина та Росія, Львів перебирав від кожної з них частину культури та знань і перетворився з часом на перлину архітектури  та великий центр наукового, духовного та мистецького життя.

Незаперечним свідченням культурного багатства міста є велика кількість театрів, концертних залів, творчих об’єднань, а також проведення у  місті численних фестивалів та мистецьких заходів.

Франц Ксавер Моцарт

Франц Ксавер Моцарт

В різноманітному культурному житті Львова завжди значне місце посідала музика. Ще в  1796 році композитор та диригент Юзеф Ельснер, майбутній учитель Фредеріка Шопена, заснував у Львові музичну академію. А в 1826 році син В.А.Моцарта  Франц Ксавер заснував товариство св. Цецілії (з хором та Інститутом співу). Ці два музичні заклади змогли згуртувати кращі виконавські сили для культурно-просвітницької концертної діяльності і стали прообразом важливої музичної організації австрійської провінції — Галицького Музичного Товариства.

Йоган Рукгабер

Йоган Рукгабер

З музичною історією Львова пов’язані імена таких визначних музикантів і діячів, як: Йоган Рукгабер (1799-1876), учень Ф.Шопена — Кароль Мікулі (1821-1897), Мечислав Солтис (1863-1929), Рудольф Шварц (1834-1899), Денис Січинський, Станіслав Нєвядомський. В музичній історії Львова також залишили свій слід такі постаті, як співаки: А.Дідур, С.Крушельницька, М.Менцинський, О.Мишуга; піаністи: Л.Мюнцер, М.Розенталь, Е.Штоєрман; віолончелісти: Б.Бережницький, Д.Данчовський, П.Пшеничка, які, поза всяким сумнівом, зробили вагомий внесок в скарбницю світової історії музики.

Окремо треба згадати Кароля (Миколая) Савицького (1792-1850), який розпочав свій творчий шлях скрипкового майстра у Львові і, переїхавши до Відня, отримав заслужене визнання серед скрипкових майстрів і музикантів. Відомим є відгук Н.Паганіні про Савицького, надрукований у місцевій пресі у 1828 році, який назвав його «надзвичайним генієм, і з огляду на майстерність виготовлення нових скрипок, і з огляду досконалих реставрацій старовинних струнно-смичкових інструментів».

Кароль Ліпінський

Історія скрипкового виконавства Галичини багата яскравими сторінками і своїм корінням сягає в далеке минуле. У першій пол. ХІХ ст. у Львові працював видатний скрипаль-віртуоз і композитор Кароль Ліпінський (1790–1861), який змагався у скрипковій майстерності з Нікколо Паґаніні, виступав у квартеті з Людвігом Шпором, грав у ансамблях з Робертом Шуманом і Ференцом Лістом. Тут працювали — постійно або епізодично — інші видатні скрипалі: Ігнац Шуппанціґ (Ignaz Schuppanzig), французький скрипаль і композитор Жак-Фереоль Мазас (Jaques-Fereol Masas), Йозеф (Юзеф) Башни (Józef Baschny-Baszny-Bašny), Станіслав Сервачинський (Stanisław Serwaczyński), який згодом став першим вчителем Г.Венявського і Й.Йоахіма. Зі Львовом також пов’язані імена таких знаних свого часу скрипалів, як Кароль Козловський, Фелікс Якль, Генріх Славічек, Вацлав Коханський (учень Л.Ауера і О.Шевчика), учениця Л.Ауера і О.Шевчика — Єлизавета Щедрович-Ганкевичева, а також Євген Перфецький (учень О.Шевчика). Продовжували традиції видатних попередників скрипкового виконавства Галичини такі постаті, як Роман Криштальський, Осип Москвичів, Юрій Крих (учень О.Москвичіва та Жака Тібо), Дмитро Лекгер, Олександра Деркач.

В 1950–1970-х роках у Львові працювали такі знані педагоги по класу скрипки, як Костянтин Михайлов, Олександр Єгоров, Самуїл Аммерман, Йосиф Сапір, Григорій Дяченко, Григорій Хейфец.

У Львові навчались та починали свою музичну кар’єру такі відомі виконавці, як О.Криса, Ю.Башмет, Ю.Корчинський, Б.Которович, Ю.Мазуркевич, М.Чайковська, Н. Хома.