Львів музичний

Перша письмова згадка про Львів датована 1256 роком, тобто історія Львова налічує вже понад 750 років. Місто, що було засноване на перетині вигідних торговельних шляхів, розвивалося і розцвітало, ставши одним із головних центрів середньовічної Європи. Протягом своєї історії, перебуваючи під владою таких європейських країн як Польща, Австро-Угорщина та Росія, Львів перебирав від кожної з них частину культури та знань і перетворився з часом на перлину архітектури  та великий центр наукового, духовного та мистецького життя.

Незаперечним свідченням культурного багатства міста є велика кількість театрів, концертних залів, творчих об’єднань, а також проведення у  місті численних фестивалів та мистецьких заходів.

Франц Ксавер Моцарт

Франц Ксавер Моцарт

В різноманітному культурному житті Львова завжди значне місце посідала музика. Ще в  1796 році композитор та диригент Юзеф Ельснер, майбутній учитель Фредеріка Шопена, заснував у Львові музичну академію. А в 1826 році син В.А.Моцарта  Франц Ксавер заснував товариство св. Цецілії (з хором та Інститутом співу). Ці два музичні заклади змогли згуртувати кращі виконавські сили для культурно-просвітницької концертної діяльності і стали прообразом важливої музичної організації австрійської провінції — Галицького Музичного Товариства.

Йоган Рукгабер

Йоган Рукгабер

З музичною історією Львова пов’язані імена таких визначних музикантів і діячів, як: Йоган Рукгабер (1799-1876), учень Ф.Шопена — Кароль Мікулі (1821-1897), Мечислав Солтис (1863-1929), Рудольф Шварц (1834-1899), Денис Січинський, Станіслав Нєвядомський. В музичній історії Львова також залишили свій слід такі постаті, як співаки: А.Дідур, С.Крушельницька, М.Менцинський, О.Мишуга; піаністи: Л.Мюнцер, М.Розенталь, Е.Штоєрман; віолончелісти: Б.Бережницький, Д.Данчовський, П.Пшеничка, які, поза всяким сумнівом, зробили вагомий внесок в скарбницю світової історії музики.

Окремо треба згадати Кароля (Миколая) Савицького (1792-1850), який розпочав свій творчий шлях скрипкового майстра у Львові і, переїхавши до Відня, отримав заслужене визнання серед скрипкових майстрів і музикантів. Відомим є відгук Н.Паганіні про Савицького, надрукований у місцевій пресі у 1828 році, який назвав його «надзвичайним генієм, і з огляду на майстерність виготовлення нових скрипок, і з огляду досконалих реставрацій старовинних струнно-смичкових інструментів».

Кароль Ліпінський

Історія скрипкового виконавства Галичини багата яскравими сторінками і своїм корінням сягає в далеке минуле. У першій пол. ХІХ ст. у Львові працював видатний скрипаль-віртуоз і композитор Кароль Ліпінський (1790–1861), який змагався у скрипковій майстерності з Нікколо Паґаніні, виступав у квартеті з Людвігом Шпором, грав у ансамблях з Робертом Шуманом і Ференцом Лістом. Тут працювали — постійно або епізодично — інші видатні скрипалі: Ігнац Шуппанціґ (Ignaz Schuppanzig), французький скрипаль і композитор Жак-Фереоль Мазас (Jaques-Fereol Masas), Йозеф (Юзеф) Башни (Józef Baschny-Baszny-Bašny), Станіслав Сервачинський (Stanisław Serwaczyński), який згодом став першим вчителем Г.Венявського і Й.Йоахіма. Зі Львовом також пов’язані імена таких знаних свого часу скрипалів, як Кароль Козловський, Фелікс Якль, Генріх Славічек, Вацлав Коханський (учень Л.Ауера і О.Шевчика), учениця Л.Ауера і О.Шевчика — Єлизавета Щедрович-Ганкевичева, а також Євген Перфецький (учень О.Шевчика). Продовжували традиції видатних попередників скрипкового виконавства Галичини такі постаті, як Роман Криштальський, Осип Москвичів, Юрій Крих (учень О.Москвичіва та Жака Тібо), Дмитро Лекгер, Олександра Деркач.

В 1950–1970-х роках у Львові працювали такі знані педагоги по класу скрипки, як Костянтин Михайлов, Олександр Єгоров, Самуїл Аммерман, Йосиф Сапір, Григорій Дяченко, Григорій Хейфец.

У Львові навчались та починали свою музичну кар’єру такі відомі виконавці, як О.Криса, Ю.Башмет, Ю.Корчинський, Б.Которович, Ю.Мазуркевич, М.Чайковська, Н. Хома.

TwitterLinkedInDigg
We use our own or third party cookies to improve your web browsing experience. If you continue to browse we consider that you accept their use.  Accept  More information